Ура!!! Перемога!!!

DSC07406

Останні дні вересня подарували нам хорошу погоду та відмінний настрій. І якщо гарна погода – це результат дії вищих сил, над якими не владні навіть синоптики (вони тільки жалюгідні статисти), то прекрасний настрій – заслуга цілком і повністю нашого маленького, але дуже класного колективу.
Прийнявши рішення взяти участь у туристичних змаганнях між вчителями міста, ми розуміли, з якими складнощами можемо зіткнутися: встати в суботу о 7 ранку, «зависнути на маятнику» і забруднити свої коліна, зірватися з «паралелей» і потягнути спину, завалити намет і підвернути ногу на “горбках”. Ми ризикнули.
Холодний і похмурий ранок не передвіщав нічого хорошого. Але ситуація змінювалася з кожним пройденим етапом. Не швидко, але без штрафів, подолали смугу перешкод, з третього разу поставили швидше всіх намет (ЗШ №2 потрібно було зробити 5 спроб, щоб показати результат трохи гірше, ніж у нас). Ну, а на конкурс самодіяльності навіть сонечко вийшло з-за хмар і додало яскравості та блиску нашим емоціям і фотографіям.
Тому слова Козел Антоніни Петрівни: «Як би суддів не засліпило вашим виступом!», мали не тільки переносний сенс, але й прямий.
Блискуче грала вся команда, але яскравіше всіх – Марина Ростиславівна Ковальова. За 3 хвилини вона змогла яскравими фарбами передати слова пісні і настрій, а Нестеренко Олег Володимирович додав вогню в виступ.
«Звісно, у вас є Ковальова!» – чули ми . Так! Є! А ще Лисянська Альона Іванівна, Крохмаль Світлана Олександрівна, Семенцов Олег Євгенович, Талалай Віталій Вікторович, Нестеренко Олег Володимирович, Григор’єв Олексій Сергійович, Москальов Тарас Олегович і Приходько Олена Миколаївна.
Повернувши собі перехідний кубок після десятилітньої перерви, наша команда зовсім по-дитячому раділа, кричала “Ура!” та плескала у долоні.
Олена Приходько

DSC07229

DSC07232

DSC07260

DSC07262

DSC07268

DSC07330

DSC07364

DSC07398

DSC07406

DSC07417

DSC07420